• Ірина Гадецька

Чому медіації вдаються: про хороші процеси

Медіація – це найкращий спосіб вирішення спорів і конфліктів. Приходите, розказуєте, в чому проблема, запрошуємо іншого учасника конфлікту, він теж розказує, в чому проблема, починаємо всі разом обговорювати проблему, потім варіанти її вирішення, потім креативні варіанти її вирішення, потім реалістичні варіанти її вирішення, виділяємо ті опції, що влаштовують обох учасників медіації – і готово. Рішення можна оформляти. І чим воно гірше за судове? Нічим. Чим воно краще за судове? Всім. Рішення прийнято вами, а не байдужим суддею. Швидко, красиво, креативно. Виконувати його і можна, і хочеться. Ті, хто за безпеково-протокольні схеми – ще про всяк випадок узгоджують медіаційну угоду зі своїми юристами, посвідчують її нотаріально або в суді як мирову.


Помітно я виділила етап «обговорення вирішення проблеми»? Не «обговорення проблеми», а «обговорення вирішення проблеми»? Тепер точно помітно. Напротивагу, в суді, навіть якщо ваша справа там вже п’ятий рік, далі етапу «обговорення проблеми» руху немає. Там мета – встановити, хто винен (і навіть не знайти винного). На тому й все. Попрацювали.


Під час конфлікту нам всім кортить застрягти на етапі звинувачень і обсмоктуванні проблеми, а коли емоції затихають і ми годні бачити себе зі сторони – розуміємо, що сперечалися взагалі не по суті. Присутній під час таких дискусій медіатор, спочатку все ж дає всім висловити те, що хочеться, а потім плавно зміщує фокус на майбутнє: так, гаразд, ми ж зібралися вирішити проблему, то давайте тепер переходити і до конструктиву. До речі, конструктив особливо конструктивний, якщо перед цим всі сказали, що їх хвилює, що не подобається, що подобається (до приємних спогадів, скоріш за все, спонукатиме медіатор), як вони сприйняли той чи інший вчинок іншої сторони конфлікту і тд. Тобто спочатку – проблема, що вас непокоїть, як ви до цього ставитися, а вже потім – обговорення, що з усім цим робити.


Єдиний момент – переговори в медіації йдуть так добре не тільки тому що всі нарешті висловилися. Тут критичним є улюблене слово медіаторів «інтереси».

Медіація вдається тільки якщо задоволено інтереси та потреби ОБОХ учасників конфлікту. Інтереси та потреби спочатку виявляємо. Ховаються вони за позиціями на кшталт «все, розлучаємося, квартира моя», «я не дам розлучення, поки він не перепише на мене квартиру». З'ясовуємо питаннями, чого насправді потребує і він, і вона. Він елементарно ображений на дружину за кепський вчинок, вибачення не дочекався, декілька скандалів не по суті – і його позиція «все, розлучаємося, квартира моя» сформована. А потреба у нього відповідно – отримати вибачення і вибачити. Вона взагалі не тямить, чого він так різко змінився і сердиться, нічого нормально не пояснюючи. Потім ще декілька скандалів не по суті, заявочка «все, розлучаємося, квартира моя» - і її позиція «ах так, окей, але квартира моя» сформована. Її потреба – ясність. І ту, і ту потребу можна задовольняти. Все прояснюємо, вона вибачається – питання розлучення і квартири більше не підіймається. Спрощений, але приклад. Щоб розуміти інших - треба ставити питання і слухати відповіді.


З мінусів – інтереси не завжди такі милі. Іноді конфлікти запускають настільки, що інтереси змінюються на такі як «відібрати все, щоб страждав/страждала», «знищити» і тд. Тому не запускайте конфлікти, будь ласка.


Ірина Гадецька

Created by Hadetska.Mediation
Photos by Sviat Vietrov